якщо њхати по шосе з Ѕрод≥в на Ћьв≥в, то в≥дразу ж за ясеновом погл¤д подорожн≥х привертаЇ величний силует старовинного замку, що видн≥Ї на вершин≥ сус≥дньоњ гори. ÷е ≥ Ї уславлений колись у вс≥й ™вроп≥, а тепер призабутий ѕ≥дгорецький замок. ¬ його ансамбль входить оточений складною оборонною системою триповерховий палац, зањжджий дв≥р, костьол ≥ парк.
—поруджено замок прот¤гом 1635Ч1640 рр. на м≥сц≥ старого укр≥пленн¤, ¤ке згадуЇтьс¤ ще п≥д 1530 роком. Ѕудувавс¤ замок п≥д кер≥вництвом в≥домих арх≥тектор≥в јндре дель јкви ≥ √≥йома Ћевассера де Ѕоплана за вказ≥вкою тод≥шнього власника Ѕрод≥в ≥ ѕ≥дгорець коронного гетьмана —тан≥слава  онЇцпольського Ч одного з найб≥льших магнат≥в польсько-шл¤хетськоњ –еч≥ ѕоспо≠литоњ. ѕро призначенн¤ замку спов≥щав напис латинською мовою на мармуров≥й таблиц≥ при вход≥ до нього: "¬≥нець ратних труд≥в Ч перемога, перемога Ч тр≥умф, тр≥умф Ч в≥дпочинок". —аме дл¤ в≥дпочинку коронного гетьмана (головнокомандуючого вс≥ма збройними силами –еч≥ ѕосполитоњ) ≥ був споруджений замок у ѕ≥дг≥рц¤х. ¬ сучасному розум≥нн≥ це була своЇр≥дна дача, бо головна резиденц≥¤ коронного гетьмана знаходилась у м≥ст≥-фортец≥ Ѕроди.

ѕ≥дгорецький замок ¤вл¤Ї собою один з найкращих в ™вроп≥ зразк≥в поЇднанн¤ ≥мпозантного палацу з баст≥онними укр≥пленн¤ми. ¬≥н розташований на одному з в≥дрог≥в ѕод≥льськоњ височини. ѕ≥вденна частина плато у цьому м≥сц≥ р≥внинна, саме в њњ б≥к спр¤мован≥ укр≥пленн¤ замку ≥ в'њзна брама, а в сторону долини Ч палац, завд¤ки чому з його в≥кон ≥ терас в≥дкриваютьс¤ чар≥вноњ краси краЇвиди. ѕ≥д час хорошоњ погоди м≥сцев≥сть чудово прогл¤даЇтьс¤ на дес¤тки к≥лометр≥в.
«амок маЇ форму квадрата, сторона ¤кого дор≥внюЇ приблизно 100 метр≥в. Ќа його рогах розташован≥ п'¤тикутн≥ баст≥они.
«амок збудований з цегли ≥ каменю. ћ≥ж внутр≥шньою ≥ зовн≥шньою ст≥нами замку влаштовано каземати Ч прим≥щенн¤ дл¤ склад≥в та р≥зних служб. ¬имощена гладкими кам'¤ними плитами покр≥вл¤ каземат≥в утворюЇ тераси, огороджен≥ балюстрадами. ÷≥ тераси, очевидно, використовувались дл¤ прогул¤нок, а у випадку в≥йськовоњ потреби Ч дл¤ розм≥щенн¤ гармат. ¬≥стр¤ баст≥он≥в ув≥нчують витесан≥ з камен¤-п≥сковику витончен≥ сторожов≥ веж≥-кавальЇри. «≥ сходу, п≥вдн¤ ≥ заходу замок опер≥зуЇ смуга оборонних укр≥плень, важливими елементами ¤коњ Ї глибокий, обличкований каменем р≥в ≥ земл¤н≥ вали з

бруствером, валганами та критою дорогою.
¬ XVII ст. палац був двоповерховий, а по його боках ≥ в центр≥ знаходилис¤ триповерхов≥ пав≥льйони ≥ вежа. ¬ перш≥й половин≥ XVIII стол≥тт¤, п≥д час реставрац≥йних роб≥т, м≥ж пав≥льйонами ≥ вежею споруджено додатков≥ прим≥щенн¤, добудовано зовн≥шн≥ сходи ≥ портики, в≥д пав≥льйону до пав≥льйону споруда покриваЇтьс¤ однор≥дним дахом ≥ перетворюЇтьс¤ у триповерхову. —илует замку втратив свою рад≥сно-зубчасту легк≥сть. —поруда стала б≥льш масивною та спок≥йною. —тр≥мк≥ дахи б≥чних пав≥льйон≥в завершують в≥нц¤, на ¤ких знаход¤тьс¤ м≥дн≥ ф≥гури: з правого боку стоњть јтлас, ¤кий тримаЇ на своњх плечах земну кулю Ч —в≥т, а з л≥вого Ч такий же јтлас тримаЇ сон¤чну систему Ч ¬сесв≥т.
¬ XVII ст. в'њхати у замок можна було через равел≥н, п≥дйомний м≥ст ≥ головну в'њзну браму. –авел≥ни ≥ м≥ст л≥кв≥дован≥ ще у XVIII ст., але чудово збереглас¤ в'њзна брама, збудована з тесаних камен≥в у стил≥ п≥знього ренесансу. “онкий рису≠нок р≥зьби по каменю та окрем≥ арх≥тектурн≥ детал≥ брами п≥дкрес≠люють загальне враженн¤ витонче≠ност≥ ≥ камерност≥ всього комплек≠су.
ћинувши браму, потрапл¤Їмо у невелике, але затишне ≥ гарне, ви≠мощене кам'¤ними плитами, внутр≥шнЇ подв≥р'¤, ¤ке ≥з сходу, п≥вдн¤ ≥ заходу оточують каземати, а з п≥вноч≥ Ч велична споруда палацу. ¬ правому кут≥ знаходитьс¤ кри≠ниц¤ глибиною 38 метр≥в, зв≥дки вода черпалас¤ за

допомогою вал¤льного колеса. ѕрост≥ в арх≥тектурному вир≥шенн≥ форми каземат≥в виразно п≥дкреслювали парадн≥сть ≥ легк≥сть б≥чних сход≥в, портик≥в ≥ балюстради терас, посилювали суворий вигл¤д головного фасаду палацу. ¬се це створювало арх≥тектурний фон дл¤ пишних прийом≥в ≥ урочистостей, ¤к≥ часто проходили у замку. ¬ажливе значенн¤ палацу надають внутр≥шн≥ зб≥жн≥ сходи, що двома крилами з'Їднують подв≥р'¤ з б≥чними портиками на колонах, званими ще "≥тал≥йськими лодж≥¤ми". „ерез портики можна вийти на плоск≥, облицьован≥ кам'¤ними плитками дахи каземат≥в, куртин ≥ баст≥он≥в, ¤к≥ утворюють огороджену балюстрадою терасу. «в≥дси в≥дкриваЇтьс¤ добрий огл¤д оборонних ров≥в, палацу ≥ навколишньоњ †м≥сцевост≥.  р≥зь двер≥ портик≥в можна пройти у прим≥щенн¤ другого поверху палацу.††††††††
“онкий рисунок арх≥тектурного оформленн¤ сход≥в, портик≥в ≥ терас, строгий ритм ордерноњ обробки головного фасаду. ¬раженн¤ витонченост≥ посилювалос¤ всередин≥ палацу, де розмањтт¤ зал≥в вражало пишн≥стю обробки стель, мармуровим обрамленн¤м дверей ≥ кам≥н≥в, глазурованими кольоровими грубками, наст≥нними розписами, художн≥ми паркетами та масою твор≥в

мистецтва ≥ зброњ. ” давнину палац складавс¤ з великих просторих зал≥в. ¬се тут було прекрасне: дол≥вка, декоративн≥ ст≥ни, мармуров≥ портали ≥ кам≥ни, позолочен≥ склеп≥нн¤. Ќадзвичайно високу мистецьку варт≥сть мали плафони стель, вони в≥дзначалис¤ багатим рисунком ≥ проф≥л¤ми у вигл¤д≥ рам та лист¤.  онсол≥, ¤к≥ п≥дтримували плафони, були виконан≥ у вигл¤д≥ людських маскарон≥в, серед них одна зображувала обличч¤ корол¤ ¬ладислава IV. –≥зьблен≥ плафони ѕ≥дгорецького замку †- Їдиний приклад художнього стол¤рства, ¤кий д≥йшов до нас у таких великих розм≥рах. «али отримали своњ назви в≥д кольору оббитт¤ або в≥д того, що у них знаходилось: "∆овта", "«елена", " армазинова", "«олота", " итайська", "Ћи≠царська". Ќаприклад, в одн≥й ≥з зал на покритих ту≠рецькою тканиною ст≥нах вис≥ли венец≥анськ≥ дзерка≠ла в позолочених рамах. ÷¤ зала так ≥ називалас¤ "ƒзер≠кальна". ћайже ус≥ зали прикрашали колекц≥њ ви≠роб≥в з порцел¤ни й кришталю, а також зброњ. «г≥дно з описами замку к≥нц¤ ’≤’ ст. тут знаходилос¤ близько 100 портрет≥в та 200 картин.
Ќа портретах в основному були зображен≥ представники родин власник≥в замку Ч  онЇцпольських, —обеських, ѕотоцьких, ∆евуських та спор≥днених з ними шл¤хетських род≥в ”крањни ≥ ѕольщ≥.

ѕонад три чверт≥ картин присв¤чена б≥бл≥йним сюжетам. —еред них переважали картини видатного польського художника Ўимона „еховича, ¤кий в 1762Ч1767 рр. працював при двор≥ ∆евуських в ѕ≥дг≥рц¤х. –ешта картин належали до ба≠тального живопису, а також представл¤ли р≥зноман≥тн≥ м≥фолог≥чн≥, побутов≥ та пейзажн≥ теми. ÷е здеб≥льшого були коп≥њ картин –афаел¤, “≥ц≥ана, ƒжул≥о –омано, ƒжорджоне, –убенса,  араваджо, —альватора –ози та ≥н.
 олекц≥¤ картин ѕ≥дгорецького замку була одною з найб≥льших на украњнських земл¤х. ѕочаток ц≥й галерењ поклав своњми твора≠ми ян де Ѕаан, ¤кий у 1663 роц≥ створив ц≥лий р¤д полотен ≥сто≠ричного зм≥сту, присв¤чених д≥¤льност≥ коронного гетьмана –еч≥ ѕосполитоњ, власника Ѕрод≥в ≥ ѕ≥дг≥рц≥в —тан≥слава  онЇцпольського та важливим под≥¤м його часу. —еред цих картин вид≥л¤лис¤ "ќблога —моленська", "ѕрийом шведських ≥ бранденбурзьких посл≥в ¬ладиславом IV". ¬≥домий украњнський мистецтвознавець ѕ. ћ. ∆олтовський висловив думку, що саме пензлю цього художника належали картини, укомпонован≥ в плафон лицарського залу, а саме "ѕрис¤га козак≥в ¬ладиславу IV".
„астина картин п≥дгорецькоњ колекц≥њ була втрачена в роки першоњ ≥ другоњ св≥тових воЇн, картини плафон≥в згор≥ли п≥д час повоЇнноњ пожеж≥. Ќезважаючи на важк≥ втрати, ц≥ла низка полотен ѕ≥дгорецького замку вц≥л≥ла ≥ тепер збер≥гаЇтьс¤ у Ћьв≥вському ≥сторичному музењ та Ћьв≥вськ≥й картинн≥й галерењ, окрем≥ виставлен≥ в експозиц≥њ музею "ќлеський замок".
ќдинадц¤ть парадних зал≥в, мозањчний каб≥нет, два передпокоњ, каплицю, спальн≥, б≥ль¤рдну ѕ≥дгорецького замку, кр≥м твор≥в живопису, мармурових ≥ кам'¤них портал≥в дверей та кам≥н≥в, художн≥х паркет≥в ≥ р≥зьблених стель, прикрашали велика к≥льк≥сть старовинних мебл≥в,

високохудожн≥х св≥тильник≥в, годинник≥в, килим≥в, тканин, дзеркал, ювел≥рних вироб≥в ≥з ср≥бла ≥ фарфору, р≥зноман≥тних колекц≥й дорогоц≥нного посуду. «г≥дно з описами замку к≥нц¤ XVIIIЧXIX стол≥ть, тут були чудов≥ зб≥рки холодноњ ≥ вогнепальноњ зброњ XVIЧXVIII стол≥ть: шабель, меч≥в, ¤таган≥в, спис≥в, келеп≥в, ус≥л¤ких гармат, мушкет≥в, п≥стол≥в, лицарських досп≥х≥в гусар≥в ≥ рейтар≥в, захисних обладунк≥в бойових коней. ќсобливо ц≥нувалас¤ колекц≥¤ воЇнних трофењв, здобутих влас≠ником ѕ≥дгорецького замку польським королем яном —обеським у битв≥ п≥д ¬≥днем 1683 року, серед ¤коњ був ≥ намет турецького султана.
” замку знаходилась велика книгозб≥рн¤ й арх≥в, в ¤кому, до реч≥, збер≥галас¤ колекц≥¤ документ≥в та лист≥в гетьмана ≤вана ћазепи.
–озк≥ш внутр≥шнього убранства замку у поЇднанн≥ з його ви≠тонченою арх≥тектурою та оточуючою природою справл¤ли на в≥дв≥дувач≥в неповторн≥ враженн¤. «береглос¤ чимало письмо≠вих в≥дгук≥в подорожн≥х про ѕ≥дгорецький замок, серед ¤ких особливо вид≥л¤ютьс¤ св≥дченн¤ польського шл¤хтича —тан≥слава ќсвенц≥ма (1651 р.), француза ƒе јлейрака (1699 р.), рос≥йського поета ‘едора √л≥нки (1805 р.).
—кладовою частиною арх≥тектурного ансамблю ѕ≥дгорецького замку Ї †зањжджий дв≥р XVIII ст., костьол цього ж часу ≥ величавий парк.
«ањжджий дв≥р, або ¤к його ще називають, гетьманський зањзд, побудовано у XVIII ст. в стил≥ бароко.

¬≥н в≥д≥гравав роль посто¤лого двору, де зупин¤лис¤ прислуга пан≥в та подорожн≥. “ут зна≠ходились корчми. «ањжджий дв≥р цегл¤ний, в план≥ пр¤мокутний, одноповерховий з мансардою, покритий двосхилим дахом з колонами. ѕ≥вн≥чний ≥ п≥вденний фасади оформлен≥ шестиколон≠ними портиками ≥ ув≥нчан≥ розвинутими барочними фронтонами. Ќа п≥вденному фасад≥ знаходитьс¤ сон¤чний годинник, ¤кий показуЇ середньоЇвропейський час. ƒосл≥дники припускають дум≠ку, що його зробив в≥домий майстер-годинникар ѕавло ƒобростанський, ¤кий у XVIII ст. жив у ѕ≥дг≥рц¤х при двор≥ ∆евуського. «ањжджий дв≥р ¤вл¤Ї собою р≥дк≥сний випадок повн≥стю збереженоњ споруди такого типу.
—поруджений в 1788 роц≥ костьол ¬оздвиженн¤ завершував проведенн¤ перших великих реставрац≥йних роб≥т ѕ≥дгорецького замку ≥ надавав ц≥лому комплексу сучасного вигл¤ду. ѕобу≠дований за проектом –омануса на кошти тод≥шнього власника ѕ≥дг≥рц≥в ¬ацлава ∆евуського, костьол розташований на ос≥ головноњ алењ парку на в≥ддал≥ у 300 метр≥в в≥д в'њзноњ брами зам≠ку.  оли дивитис¤ ≥з замкового подв≥р'¤ через браму, то в к≥нц≥ перспективи видно костьол. “аке розташуванн¤ останнього ро≠бить його нев≥д'Їмною частиною замкового ансамблю в ѕ≥дг≥рц¤х.  остьол ¬оздвиженн¤ цегл¤ний, виконаний у стил≥ бароко, дл¤ ¤кого характерним Ї динам≥чн≥сть композиц≥њ та декоративна пишн≥сть, примхлив≥ плани, велик≥ контрасти об'Їм≥в,

переван≠таженн¤ скульптурними оздобами. ¬с≥ ц≥ ознаки можна бачити на костьол≥ Ч в≥н ¤вл¤Ї собою ротонду з внутр≥шн≥м д≥аметром 12 м, перекриту куполом з сигнатуркою. √оловний фасад вид≥лений чотирнадц¤тиколонним портиком кор≥нфського орде≠ру, завершену антаблементом ≥ фронтоном. ѕортик ув≥нчуЇ ат≠тик, ¤кий несе в≥с≥м скульптурних ф≥гур св¤тих Ч портрет≥в ро≠дини ∆евуських. —кульптури виконан≥ з б≥лого каменю —.‘ес-сингером ≥ Ћебласом. ≤з цього ж матер≥алу витесан≥ арх≥тектурн≥ детал≥, кап≥тел≥ ≥ бази колон. ¬ оформленн≥ ≥нтер'Їру брали участь Ћ.—муглевич, ƒем'¤н, ¬ойц≥х,  онстантин ≥ ћикола з ∆овкви, а також √ергулевич ≥ ¬≥таницький з≥ Ћьвова. ƒерев'¤н≥ р≥зьблен≥ частини внутр≥шнього убранства виконан≥ скульптором ћ.“вардовським. ‘ранцуз ƒе јлейрак у своњй прац≥ про ѕольщу, ¤ка вийшла друком у ѕариж≥ в 1699 роц≥, писав: "«амок в ѕ≥дг≥рц¤х, без сумн≥ву, Ї найгарн≥шою у ѕольщ≥ спорудою такого типу. Ќе≠зважаючи на те, що замок невеликий, в≥дносивс¤ б в≥н до числа кращих в будь-¤к≥й ≥нш≥й крањн≥".
”здовж своЇњ к≥лька в≥ковоњ ≥стор≥њ ѕ≥дгорецький замок пере≠жив чимало лихол≥ть: руйнувавс¤ п≥д час веденн¤ в≥йськових д≥й та в≥д людськоњ байдужост≥, знову в≥дроджувавс¤, наче казковий фен≥кс. Ћише до початку нашого стол≥тт¤ замок серйозно в≥дбу≠довувавс¤ ш≥сть раз≥в. Ќових пошкоджень ≥ втрат зазнав в роки першоњ ≥ другоњ св≥тових воЇн. ” жовтн≥ 1945 року замок, в ¤кому тод≥ д≥¤ла ф≥л≥¤ Ћьв≥вського

≥сторичного музею, був пограбова≠ний рад¤нськими в≥йськовослужбовц¤ми «олоч≥вського гарн≥зо≠ну. √раб≥жники викрали 11 картин, велику к≥льк≥сть високоњ мис≠тецькоњ вартост≥ мебл≥в ≥ люстр XVII стол≥тт¤ та ц≥лий р¤д ≥нших старовинних предмет≥в. Ќаприк≥нц≥ 40-х рок≥в рештки експонат≥в забрали льв≥вськ≥ музењ, а сам замок було передано ћ≥н≥стерству охорони здоров'¤ ”–—–, ¤ке влаштувало у ньому санатор≥й. ¬ 1956 роц≥ через недбальство виникла пожежа. «амок майже повн≥стю згор≥в Ч залишились лише ст≥ни. ” полум'њ загинули високохудожн≥ плафони, розк≥шн≥ паркетн≥ настили, фрески ≥ весь декор багатого внутр≥шнього оздобленн¤ зал≥в. Ќов≥ реставрац≥йн≥ роботи завершилис¤ щойно на початку 1960-х рок≥в. “епер≥шн≥й стан пам'¤тки викликаЇ гн≥тюче враженн¤ - вс≥ споруди арх≥тектурного ансамблю, за вин¤тком зањжджого двору, перебувають у незадов≥льному, а декотр≥ нав≥ть у гостро авар≥й≠ному стан≥: дуже пошкоджено зовн≥шн≥ зб≥жн≥ сходи, в≥дсутн≥й јтлас правого пав≥льйону, вибито бал¤сини у багатьох балюстра≠дах, спостер≥гаЇтьс¤ значне в≥дхиленн¤ сторожовоњ веж≥ л≥вого п≥вн≥чного баст≥ону. ѕовн≥стю обвалений в 1983 роц≥ головний портал замку продовжуЇ руйнуватис¤. Ќа кам'¤ному облицю≠ванн≥ оборонних ров≥в почали рости дерева, що прискорюЇ руйнац≥ю.
ѕрот¤гом останн≥х рок≥в виключно зусилл¤ми прац≥вник≥в Ћьв≥вськоњ картинноњ галерењ вдалос¤ виконати досить значний об'Їм в≥дновлювальних роб≥т: розчищено зали, старовинн≥ кам≥ни, зв≥льнено прим≥щенн¤, впор¤дковано прилеглу територ≥ю.
™ над≥¤, що завд¤ки старанн¤м ентуз≥аст≥в, допомоги держа≠ви ≥ меценат≥в незабаром вдастьс¤ в≥дновити одну з найкращих арх≥тектурних перлин не лише ”крањни, а й ц≥лоњ ™вропи.