ѕ≥дг≥рц≥ - село, центр с≥льськоњ ради. –озташован≥ понад шосе «олоч≥в - Ѕроди, за 1,7 км в≥д траси  ињв - Ћьв≥в на схилах г≥р ¬орон¤к≥в, що п≥д≥ймаютьс¤ тут до 403 м над р≥внем мор¤. ¬≥ддаль до районного центру - 24 км. Ќаселенн¤ - приблизно 1400 чолов≥к. —≥льрад≥ п≥дпор¤дковане також село «аг≥рц≥.
ќколиц≥ ѕ≥дгорець† здавна приваблювали людей. ¬же у VII - XIV стол≥тт¤х тут на одн≥й ≥з г≥р на виг≥дному дл¤ оборони м≥сц≥ ≥снувало давньоруське укр≥плене поселенн¤ ѕл≥снесько. ѕ≥д р≥зними† назвами воно згадуЇтьс¤ у л≥тописах за 1188 ≥ 1233 роки та в Ђ—лов≥ о полку ≤горев≥мї. ѕерша л≥тописна згадка повТ¤зана з невдалою спробою кн¤з¤ –омана √алицького вигнати з ѕл≥снеська галицьких бо¤р та њх союзник≥в - угорських феодал≥в. ƒруга - пов≥домл¤Ї про перемогу в ѕл≥снеську ƒанила –омановича над бо¤рами јрбузовичами. «береглись рештки стародавнього м≥ста - городище, площею близько 160 га, оточене системою земл¤них вал≥в та ров≥в, загальна довжина ¤ких становить приблизно 7 км. ÷е найб≥льша ≥ найкраща памТ¤тка руських фортиф≥кац≥йних споруд. √ородище д≥литьс¤ на дв≥ частини - м≥цну, укр≥плену зовн≥шн≥ми† ≥ внутр≥шн≥ми валами верхню частину, розташовану на високому плато, та нижню, на схилах цього п≥двищенн¤. Ќа валах були деревТ¤н≥ ст≥ни (так зван≥ забороли) та оборонн≥ веж≥.

 

 

«овн≥шн≥ схили окремих вал≥в до 5 м заввишки були облицьован≥ камТ¤ними плитами. ƒо п≥вн≥чноњ частини городища прил¤гаЇ територ≥¤ стародавнього кладовища, на ¤кому збереглось к≥лькасот курган≥в X - XI стол≥ть. « зах≥дноњ сторони городище межуЇ з м≥сцем, де був монастир, заснований н≥бито близько 1180 року ќленою - †дочкою кн¤з¤ ¬севолода Ѕелзького. ¬ 1706 роц≥ стар≥ монастирськ≥ будинки було роз≥брано та побудовано мурован≥ прим≥щенн¤ з п≥вденно-зах≥дноњ сторони городища.
ѕерш≥ археолог≥чн≥ розкопки розпочато в ѕл≥снеську 1810 року, широк≥ планов≥ досл≥дженн¤ проведено в 1946 - 1954 роках. –озкопано понад 70 житлових та господарських буд≥вель, рештки м≥ських укр≥плень, похованн¤ р¤дових жител≥в ≥ кн¤жих дружинник≥в X - XI стол≥ть та з≥брано величезний речовий матер≥ал, ¤кий ≥люструЇ поступовий розвиток ѕл≥снеська в≥д поселенн¤ с≥льського типу до великого феодального м≥ста - одного з найб≥льших осередк≥в давньоруського ремесла та торг≥вл≥. Ќасл≥дки археолог≥чного вивченн¤ ѕл≥снеська дають змогу вид≥лити в його ≥стор≥њ 4 пер≥оди, що датуютьс¤ VII Ц VIII,† IX Ц X,† XI та XII Ц XIII стол≥тт¤ми.
¬ першому пер≥од≥ територ≥¤ цього неукр≥пленого ще поселенн¤ сх≥дно-слов?¤нських† племен дул≥б≥в не перевищувала 10 Ц 12 га.–¤д даних св≥дчить про те, що у тод≥шнього населенн¤ ѕл≥снеська завершивс¤ вже тод≥ процес другого сусп≥льного под≥лу прац≥ ≥ виникли окрем≥ галуз≥ ремесла (зал≥зообробне, гончарне). †ƒругий пер≥од характеризуЇтьс¤ укладом, в ¤кому основною виробничою одиницею була невелика ≥ндив≥дуальна с≥м'¤ ≥ зароджувалась феодальна верх≥вка к≥лькох поселень с≥льського типу, що ≥снувала на м≥сц≥ майбутнього м≥ста ≥ займала площу близько 150 га.

 

“рет≥й пер≥од ≥стор≥њ ѕл≥снеська позначаЇтьс¤ подальшим розвитком феодальних в≥дносиню “еритор≥¤ поселенн¤ зменшилась до в≥дносно невеликоњ укр≥пленоњ частини, де жила феодальна знать з добре озброЇною дружиною ѕри двор≥ феодала зТ¤вились вотчинн≥ рем≥сники. —еред населенн¤ ѕл≥снеська розповсюдилась христи¤нська рел≥г≥¤. ѕрот¤гом четвертого пер≥оду ѕл≥снеськ стаЇ одним з найб≥льших м≥ст √алицького, а згодом ≥ √алицько-¬олинського кн¤з≥вства. ¬ цей час зак≥нчено складну систему оборонних споруд м≥ста; ремесло (ковальське, гончарне, ливарське, костор≥зне, деревообробне, ювел≥рне тощо) стаЇ основою господарськоњ д≥¤льност≥ населенн¤ю ѕл≥снеськ, розташований на перехрест≥ торгових шл¤х≥в, перетворюЇтьс¤ на великий центр ремесла ≥ торг≥вл≥ стародавньоњ –ус≥. ƒальший розвиток м≥ста був перерваний татаро-монгольським нашест¤м. ” 1241 роц≥ ѕл≥снеськ, ¤к ≥ б≥льш≥сть давньоруський м≥ст, був знищений ЅатиЇм. ” друг≥й половин≥ XIII ≥ в XIV стол≥тт¤х невелика частина городища була ще заселеною, але основна територ≥¤ колишнього м≥ста пустувала (частково перетворена на кладовище). ƒокументи середини XV стол≥тт¤ про ѕл≥снеськ вже не згадують.