Ќеповторного вигл¤ду арх≥тектурному ансамблю в ѕ≥дг≥рц¤х надаЇ парк, у зелен≥ ¤кого ховаютьс¤ ≥ замок, ≥ зањжджий дв≥р та ц≥лий р¤д ≥нших споруд. ¬ давнину власне парк справл¤в на подорожнього значно сильн≥ше враженн¤ н≥ж сам замок.
ѕ≥дгорецький парк належить до пам'¤ток садово-паркового мистецтва державного значенн¤. ѕобудований на р≥вн≥ найкра≠щих зразк≥в так званих "≥тал≥йських" парк≥в, в≥н Ї найгарн≥шим ≥ чи не Їдиним в ”крањн≥ парком такого типу.
ћ≥сцевий парк оточуЇ замок з ус≥х бок≥в, в≥н вир≥зн¤Їтьс¤ ц≥л≥сн≥стю художнього задуму ≥ глибоко продуманим взаЇмозв'¤зком рельЇфу, арх≥тектури, скульп≠тури ≥ рослинност≥.
« гостинц¤ до ѕ≥дгорецького замку можна було д≥статис¤ центральною алеЇю, що зб≥галас¤ з композиц≥йною в≥ссю всього комплексу. ѕо обидва боки алењ були розбит≥ два велик≥ зелен≥ газони, на ¤ких сто¤ли дв≥ кор≥нфськ≥ колони, ув≥нчан≥ скульпту≠рами. « п≥вн≥чного боку ц≥ травники обмежував стрижений гра≠бовий живопл≥т Ч боскет. “ак≥ ж боскети обл¤мовували ≥ голов≠ну паркову алею, ¤ка вела до замку. «амок був включений в ос≠новну перспективу, що в≥дкривалас¤ з головноњ алењ. “аке компо≠зиц≥йне вир≥шенн¤ справл¤ло перше захоплююче враженн¤ на в≥дв≥дувача, що заходив до парку.

—иметрично до головноњ алењ прил¤гають дв≥ велик≥ луки, ¤к≥ перетинаютьс¤ двома але¤ми, засадженими липами. ÷≥ алењ були паралельними головн≥й, а липи ¤вл¤ли собою важливий елемент загальноњ композиц≥њ парку Ч вони п≥дкреслювали контраст ок≠ремих краЇвид≥в.
√оловна але¤ зв'¤зувала вх≥д до парку з його центральною частиною Ч замком. ќбаб≥ч алењ росли смуги п≥дстрижених грабових живоплот≥в, серед ¤ких були влаштован≥ н≥ш≥ з скульптура≠ми. ÷¤ але¤ зак≥нчувалас¤ на покрит≥醆 травою передзамков≥й площ≥. –озпланований перед в'њзною брамою зелений газон не лише виразно вимальовував контури площ≥, а й створював чудовий фон дл¤ самого замку. –озм≥ри площ≥, ¤ка мала нап≥вкруглу форму, були вста≠новлен≥ ¤к масштабним сп≥вв≥дношенн¤м њњ до замку й дерев, так ≥ шириною головноњ алењ. Ќа газон≥ перед в'њзною брамою замку знаходилась пар≠кова скульптура. ¬се не надавало ц≥й м≥сцин≥ своЇр≥дноњ мальовничост≥ та ≥мпозантно≠ст≥.
¬с¤ передзамкова територ≥¤ становила собою п≥вденну час≠тину парку ≥ вир≥зн¤лас¤ ¤скра≠во вираженим симетричним розпод≥лом вс≥х елемент≥в. ¬е≠лику роль у цьому в≥д≥гравала горизонтальн≥сть рельЇфу.
Ќаймальовнич≥шою части≠ною ѕ≥дгорецького парку Ї п≥вн≥чна, що розкинулас¤ поза≠ду замку у трьох р≥вн¤х Ч те≠расах. ÷е один з перших на ”крањн≥ зразк≥в "≥тал≥йського" парку з терасами. –озташован≥ на одн≥й ос≥ парков≥ тераси становл¤ть основу арх≥тектурно-планувальноњ композиц≥њ п≥вн≥чноњ частини парку.

Ќа перш≥й терас≥ стоњть сам замок. –≥вень ц≥Їњ тераси зб≥гав≠с¤ з р≥внем дна оборонного рову, ¤кий захищав замок ≥з сходу, п≥вдн¤ ≥ заходу. ¬икладен≥ тесаним каменем ст≥ни рову контраст≠но акцентували навколишню зелень парку ≥ вдало гармон≥ювали з арх≥тектурою замку. ¬ п≥вн≥чн≥й частин≥ тераса зак≥нчувалас¤ кам'¤ною балюстрадою. ¬≥дразу ж за замком на друг≥й, ще нижч≥й терас≥ знаходивс¤ кв≥тковий партер, фонтан ≥ скульптури.
ѕершу гор≥шню терасу п≥дпираЇ викладена з кам'¤них блок≥в ст≥на. ¬ центральн≥й частин≥ ц≥Їњ ст≥ни знаходитьс¤ портал з к≥лько≠ма гротами, що вели у велик≥ п≥дземн≥ прим≥щенн¤ - тут колись знаходились величезн≥ резервуари з водою дл¤ фонтан≥в, а та≠кож розташовувались ≥ лазн≥. « обох стор≥н портал мав двоЇ зб≥жних кам'¤них сход≥в, ув≥нчаних балюстрадою. ÷≥ сходи спо≠лучали верхню ≥ середню тераси. —ередн¤ тераса становила цент≠ральну частину парку; вона ¤вл¤ла собою пр¤мокутний майданчик розм≥ром футбольного пол¤. “ут розташовувавс¤ неодм≥нний атрибут "≥тал≥йського" парку Ч партер.  омпозиц≥йно в≥н скла≠давс¤ з восьми однор≥дних квадратних у план≥ кв≥тник≥в, розд≥ле≠них дор≥жками однаковоњ ширини.  в≥тники оточувалис¤ низь≠ким живоплотом з самшиту та розмарину. ÷ентр партеру при≠крашав великий фонтан. ¬ажливим елементом композиц≥њ цент≠ральноњ тераси служили дв≥ альтанки, ¤к≥ знаходилис¤ на њњ п≥вн≥чних рогах.  р≥м композиц≥йного значенн¤, альтанки в≥д≥гра≠вали ≥ практичну роль Ч це були м≥сц¤ дл¤ в≥дпочинку ≥ сховку в≥д спеки. ” XVIII ст. парков≥ дор≥жки

центральноњ тераси були викладен≥ плитками з червоного п≥сковика. ÷ентральна тераса розташована на висот≥ 371 м над р≥внем мор¤. ¬она на 6 метр≥в нижче в≥д верхньоњ тераси ≥ на 4 метри вища в≥д нижньоњ. Ќа нижню терасу можна пройти центральними, а також двома б≥чними сходами, ¤к≥ зб≥гають в≥д обох альтанок. ¬ центр≥ нижньоњ тераси знаходились чотири три≠кутн≥ кв≥тники, а решту њњ терито≠р≥њ займали висок≥ п≥дстрижен≥ грабов≥ ст≥ни Ч боскети ≥ вистри≠жен≥ аркади з самшиту Ч шпале≠ри.
Ќижче, на схилах гори, розта≠шовувались мал≥ тераси, а зовс≥м внизу знаходились городи, сади ≥ ставок, куди ст≥кала вода з усьо≠го парку.
—еред кв≥ткового розмањтт¤ парку, що милувало око в≥д ран≠ньоњ весни до п≥зньоњ осен≥, значне м≥сце пос≥дали тро¤нди, п≥вон≥њ, л≥лењ ≥ гвоздики. ѕарков≥ споруди та скульптури п≥дкреслювали мас≠штабн≥сть парку, його окремих д≥л¤нок, кон≠центрували увагу в≥дв≥дувач≥в на певних пейзажах та ор≥Їнту≠вали њх.
Ўл¤хтич —тан≥слав† ќсвенц≥м, в≥дв≥давши замок ≥ парк у серпн≥ 1651 року, записав у своЇму щоденнику, що "ѕ≥дг≥рц≥, прекрасним палацом коштовно з оборонними спорудами збудованим, а особливо фонтанами, гротами ≥ каскадами, на всю ѕольщу славне м≥сце". Ќашого сучасника ще й тепер спроможний здивувати факт д≥њ фонтан≥в на вершин≥ гори, особливо, ¤кщо врахувати, що вони працювали без помп. ¬есь секрет за словами француза ƒе јлейрака пол¤гав у тому, що вода до ѕ≥дгорецького замку ≥ парку подавалас¤ м≥дними тру≠бами з сус≥дньоњ, ще вищоњ гори. ¬ парку вода зосереджувалас¤ у величезних мурованих резервуарах п≥д першою терасою, а

зв≥дти трубами розпод≥л¤лас¤ до фонтан≥в. « водограњв вода ст≥кала кас≠кадами на нижн≥ менш≥ тераси ≥ збиралас¤ у ставку. —в≥дченн¤ ƒе јлейрака п≥дтверджуютьс¤ фактом частого викопуванн¤ м≥дних труб сел¤нами ѕ≥дгорець ще у минулому стол≥тт≥.
Ќа трет≥й терас≥ парку знаходилась оранжере¤, у ¤к≥й росли лимонн≥, мандаринов≥, лавров≥, ф≥гов≥, маслинов≥ та ≥нш≥ тепло≠любн≥ дерева та куш≥. ’оча "≥тал≥йський" парк з його регул¤рним розплануванн¤м ≥ терасами був головним у ѕ≥дгорецькому парковому комплекс≥, тут знаходивс¤ також ≥ так званий "французький" парк. ¬≥н ¤вл¤в собою добре догл¤нутий л≥совий масив, в ¤кому переважали лис≠т¤н≥ породи дерев: липа, бук, клен, граб, дуб. "‘ранцузь≠кий" парк розкинувс¤ у сх≥дн≥й частин≥ замкового комплексу, в≥н служив одночасно ≥ зв≥ринцем Ч тут у природних умовах утримува≠лись косул≥, зайц≥, дик≥ свин≥ та ≥нша дичина. „асто замкова знать у "французькому" парку влашто≠вувала пишн≥ мисливськ≥ лови.
” планово-композиц≥йн≥й структур≥ парку в ѕ≥дг≥рц¤х головне м≥сце в≥дводилос¤ замку, ¤кий дом≥нував над оточуючою м≥сцев≥стю. ¬лаштуванн¤ терас в п≥вн≥чн≥й частин≥ ≥ засадженн¤ њх кв≥тниками та низькорослими де≠ревами забезпечувало в≥дкритт¤ з в≥кон замку чар≥вноњ краси краЇвид≥в. «алишаючись в≥дкритим, ѕ≥дгорецький замок воднораз чудово прогл¤даЇтьс¤ з навколиш≠ньоњ округи, його добре видно з шосе  ињв-Ћьв≥в. ¬ноч≥, коли у замку св≥титьс¤, в≥н вигл¤даЇ ¤к великий казковий кристал на тем≠ному силует≥ ѕ≥дг≥рц≥в.
Ќа превеликий жаль, ≥стор≥¤ не донесла до нас ≥мен≥ митц¤, ¤кий створив дивовижний парк; в≥домо лише, що в≥н був "римл¤≠нином", тобто вих≥дцем з ≤тал≥њ. ј закладавс¤ парк одночасно з буд≥вництвом замку.

¬ силу багатьох ≥сторичних обставин замковий парк вже давно втратив св≥й перв≥сний вигл¤д, але в≥н все одно залишаЇтьс¤ зеленою кв≥тучою окрасою замку.
” багатьох крањнах св≥ту так≥ арх≥тектурн≥ перлини, ¤к ан≠самбль ѕ≥дгорецького замку, використовуютьс¤ дл¤ розвитку ту≠ризму ≥ дають чималу частку валютного притоку, спри¤ють не т≥льки п≥днесенню культури, а й розвитку економ≥ки. ¬артий ува≠ги ≥ той факт, що ѕ≥дгорецький арх≥тектурний ансамбль знахо≠дитьс¤ всього за п≥втора к≥лометра в≥д автостради Ћьв≥в- ињв, по ¤к≥й кожен день мчать на автомоб≥л¤х ≥ автобусах в≥тчизн¤н≥ ≥ ≥ноземн≥ подорожн≥, не припускаючи про близьке сус≥дство зам≠ку ≥ парку, ¤к≥ прот¤гом трьох в≥к≥в викликали захопленн¤ й подив мандр≥вник≥в.